Додатковий дохід – саме так в Раді охрестили систему соціальної допомоги для українців. Що тепер буде з таким «прибутком» зараз розкажемо. Але, забігаючи наперед, можна однозначно сказати, що такий вид допомоги від держави тепер мало хто зможе отримати.
Ще в червні Рада прийняла закон, згідно якого, соціальні гарантії для окремих осіб будуть значно підвищені. Та наразі зміни у виплатах стосуватимуться кожного громадянина (і вони зовсім далекі від позитивних). Найкардинальніших перетворень зазнає формула визначення сукупного сімейного доходу, яка в особливій мірі грає роль у формуванні соцвиплат.
Дуже гучні заголовки нещодавно друкувалися у ЗМІ, по типу: «Соціальні виплати збільшать у 2-3,5 рази». Так-то воно так (на папері), та якщо таке збільшення і відбудеться, то таку щедру допомогу отримає меншість, а всі інші залишаться, як-то кажуть «з носом». В новому законі додали кілька пунктів у список того, що вважається доходом, куди включили субсидії. Тобто тепер, так звана допомога – це дохід. Що це означає? Громадянам штучно збільшують прибутки,завдяки чому суми соціальних виплат зменшаться, а когось взагалі викреслять зі списку одержувачів виплат. А яка статистика тепер буде цікава, адже добробут українських сімей з таким рівнем вигаданого «прибутку», зросте. Тож, тут слід очікувати нових сенсаційних заголовків від пропагандистських та підкуплених чинною партією ЗМІ. «Рівень життя українців наздоганяє європейський» або «Українці стали більше заробляти».
Окрім того, що компенсація за комуналку стає доходом, додали і ще один цікавий пункт. Діти віком до 23 трьох років включно тепер стають складом сім’ї , а отже якщо дитина вчиться в закладі, в якому отримує стипендію – це стає прибутком. А це ще один фактор, через який люди будуть втрачати виплати від держави. А те, що ці гроші студент витрачає, наприклад, на гуртожиток,проїзд або обід – нікого не хвилює. Та ж сама ситуація, якщо дитина підробляє (роздає листівки в перервах між заняттями або працює в ресторані). Керуюче панство, мабуть, думає що дитина замість лекцій ходить на роботу від хорошого життя, а не через те, що навіть за друк дипломної роботи треба віддати близько 200 гривень. Про те, що майже кожного дня треба здавати до друку реферати, що також не дешево – забули. Та документи ці ще й набираються на комп’ютері, який не у всіх є. Та кому ж до цього є діло – у людей, які приймають такі закони,у кожного члена сім’ї не те, що комп’ютери особисті з принтерами, а й автівки.
Та держава лише прагне до зменшення витрат бюджетних коштів, як завжди, за рахунок населення. Навіть в самій пояснювальній записці зазначено,що додаткових грошей витрачати при підвищенні соцдопомоги не прийдеться. А це звучить абсурдно: виплати більше – коштів стільки же. Таке можливо тільки в паралельному Всесвіті або в Україні.
І наостанок, писаки законів познущалися з самотніх матерів. Якщо до цього моменту для отримання соцвиплат було достатньо написати заяву, тепер треба скласти декларацію і до неї зібрати ще тонну макулатури. До того ж, якщо хоча б один член сім’ї старше 18 років не працює – то на допомогу можна не розраховувати. Тобто, той самий студент, який тільки вступив до вишу – повинен працювати; бабуся після інсульту (95% випадків якого трапляються в 45 років, що є працездатним віком) – також повинна працювати. А якщо тато самотньої мами купить «Жигуля», аби «натаксувати» внуку на підгузки, то про будь-які виплати також можна забути.
Тож, поки президент з цілим кортежем їде приймати черговий закон, громадянам залишається їхати на марштурці щоб влаштуватися на третю роботу, аби пережити такі нововведення.
Яна Д'яченко
