top of page
Пошук

Додатковий дохід – саме так в Раді охрестили систему соціальної допомоги для українців. Що тепер буде з таким «прибутком» зараз розкажемо. Але, забігаючи наперед, можна однозначно сказати, що такий вид допомоги від держави тепер мало хто зможе отримати.


Ще в червні Рада прийняла закон, згідно якого, соціальні гарантії для окремих осіб будуть значно підвищені. Та наразі зміни у виплатах стосуватимуться кожного громадянина (і вони зовсім далекі від позитивних). Найкардинальніших перетворень зазнає формула визначення сукупного сімейного доходу, яка в особливій мірі грає роль у формуванні соцвиплат.


Дуже гучні заголовки нещодавно друкувалися у ЗМІ, по типу: «Соціальні виплати збільшать у 2-3,5 рази». Так-то воно так (на папері), та якщо таке збільшення і відбудеться, то таку щедру допомогу отримає меншість, а всі інші залишаться, як-то кажуть «з носом». В новому законі додали кілька пунктів у список того, що вважається доходом, куди включили субсидії. Тобто тепер, так звана допомога – це дохід. Що це означає? Громадянам штучно збільшують прибутки,завдяки чому суми соціальних виплат зменшаться, а когось взагалі викреслять зі списку одержувачів виплат. А яка статистика тепер буде цікава, адже добробут українських сімей з таким рівнем вигаданого «прибутку», зросте. Тож, тут слід очікувати нових сенсаційних заголовків від пропагандистських та підкуплених чинною партією ЗМІ. «Рівень життя українців наздоганяє європейський» або «Українці стали більше заробляти».


Окрім того, що компенсація за комуналку стає доходом, додали і ще один цікавий пункт. Діти віком до 23 трьох років включно тепер стають складом сім’ї , а отже якщо дитина вчиться в закладі, в якому отримує стипендію – це стає прибутком. А це ще один фактор, через який люди будуть втрачати виплати від держави. А те, що ці гроші студент витрачає, наприклад, на гуртожиток,проїзд або обід – нікого не хвилює. Та ж сама ситуація, якщо дитина підробляє (роздає листівки в перервах між заняттями або працює в ресторані). Керуюче панство, мабуть, думає що дитина замість лекцій ходить на роботу від хорошого життя, а не через те, що навіть за друк дипломної роботи треба віддати близько 200 гривень. Про те, що майже кожного дня треба здавати до друку реферати, що також не дешево – забули. Та документи ці ще й набираються на комп’ютері, який не у всіх є. Та кому ж до цього є діло – у людей, які приймають такі закони,у кожного члена сім’ї не те, що комп’ютери особисті з принтерами, а й автівки.


Та держава лише прагне до зменшення витрат бюджетних коштів, як завжди, за рахунок населення. Навіть в самій пояснювальній записці зазначено,що додаткових грошей витрачати при підвищенні соцдопомоги не прийдеться. А це звучить абсурдно: виплати більше – коштів стільки же. Таке можливо тільки в паралельному Всесвіті або в Україні.


І наостанок, писаки законів познущалися з самотніх матерів. Якщо до цього моменту для отримання соцвиплат було достатньо написати заяву, тепер треба скласти декларацію і до неї зібрати ще тонну макулатури. До того ж, якщо хоча б один член сім’ї старше 18 років не працює – то на допомогу можна не розраховувати. Тобто, той самий студент, який тільки вступив до вишу – повинен працювати; бабуся після інсульту (95% випадків якого трапляються в 45 років, що є працездатним віком) – також повинна працювати. А якщо тато самотньої мами купить «Жигуля», аби «натаксувати» внуку на підгузки, то про будь-які виплати також можна забути.


Тож, поки президент з цілим кортежем їде приймати черговий закон, громадянам залишається їхати на марштурці щоб влаштуватися на третю роботу, аби пережити такі нововведення.


Яна Д'яченко


1 перегляд0 коментарів


Екватор літа пройдено, школярі радіють, що попереду ще більше третини літа. А ось батьки у цей час, намагаються судорожно уявити, чого чекати від нового навчального року. Що ж обіцяє день знань-2020 і яким буде навчання, на тлі коронавірусу та нескінченного карантину? З'ясовував кореспондент «Кожен спроможен».


МОЗ активно розробляє нові правила для відвідування середніх навчальних закладів. Поки не озвучені норми у повному обсязі, але відомо, що вчителям і школярам перед початком уроків вимірюватимуть температуру і ті, у кого вона виявиться вищою за 37,2, йтимуть додому. Батьків, які супроводжують дітей у школу, зобов'яжуть дотримуватися маскового режиму. А самі школи повинні забеспечуватися антисептиками.


Що ж стосується форми навчання, то тут поки немає єдиної думки і можливі кілька сценаріїв розвитку подій. У разі, якщо пандемія відступить, діти вчитимуться у звичайному режимі. Якщо ж захворюваність буде помірною, але не зійде нанівець, то можливий змішаний формат навчання. У такому випадку одні предмети будуть викладатися очно, а інші – дистанційно.


Крім того, розглядається варіант, при якому у школі одночасно буде перебувати менша кількість учнів, тобто можуть ввести навчання по змінах. Ну, і найбільш несприятливий варіант, у разі негативної динаміки інфікованих COVID-19 – це навчання онлайн.


Спрогнозувати епідситуацію на вересень майже неможливо. Готуємось і до найгірших сценаріїв, до дистанційної освіти, до проміжних варіантів і до повністю повернення дітей до школи, – повідомляє головний санітарний лікар Віктор Ляшко.


Як би не складалася ситуація у країні єдиного сценарію для всієї держави не буде.

– Це питання адаптивного карантину. Питання буде вирішуватися на місцевому рівні: де ми відновлюємо заняття повноцінно, де буде комбіновано, де можливі варіанти дистанційного здобуття освіти, – розповідає освітній омбудсмен Сергій Горбачов.


Що ж стосується дистанційного навчання, то батьки налаштовані дуже скептично. Доказом є незліченні петиції проти онлайн навчання, які постійно підписують батьки школярів. І, дійсно, Україна абсолютно не готова до дистанційного навчання ні технічно, ні ментально.

Адже у багатьох областях «онлайн-навчання» звелося до того, що діти по «зуму» просто отримували завдання, виконувати які у кращому випадку повинні були з дорослими, а в гіршому – самостійно. Як наслідок, на плечі батьків лягли не лише домашні завдання, але навчання у цілому. Коли ж все це встигати людям, які працюють на двох-трьох роботах, щоб хоч якось прогодувати, взути /одягнути улюблене чадо?


– Зараз ми чуємо інформацію про те, що МОН розробляє рекомендації з організації дистанційного навчання в разі нового карантину. Будемо сподіватися, що ці рекомендації допоможуть школам організувати навчальний процес у нових умовах. Але необхідна також допомога міської влади, усіх гілок державної влади в підготовці та організації дистанційного навчання в новому навчальному році. Адже під час весняного карантину школи опинилися сам на сам із цією проблемою, – зазначив Віктор Круглов, генеральний директор видавництва «Ранок», голова наглядової ради школи «Ранок».


Шкільна освіта – це той фундамент, від якого залежить подальша доля людини. Чи буде побудований «будинок» надійним, просторим і світлим або трухлявим, обмеженим і похмурим? Адже в школі дитина не лише пізнає нове, але і вчиться вчитися, спілкуватися і взаємодіяти з соціумом. Від результату шкільних років залежить подальша освіта, професія, а значить і все життя. Кожен пробіл у навчанні може перетворитися в утрачену можливість і не здатність реалізувати себе у подальшому.


Дистанційне навчання – це виклик українській системі освіти, яка і без того не відповідає сучасним реаліям. Чи впораються українці з цим викликом? Залежить від багатьох чинників, зокрема від прикладених зусиль і об'єднання працівників сфери освіти і влади.


Антон Ткаченко




0 переглядів0 коментарів

Пандемія внесла свої корективи у життя усього світу, а школярам взагалі довелося адаптуватись під навчання в онлайні. Чи задоволені результатом від такої освіти громадяни? Показало опитування. Більшість респондентів, а це майже 90 % - не помітили ефект від дистанційного навчання.



2 перегляди0 коментарів
bottom of page