Підвищення «мінімалки» або смерть бізнесу?

З 1 вересня 2020 року мінімальна заробітна плата зросте до 5 тисяч гривень. Як звучить. Можна навіть зрадіти, але, на жаль, марно. Адже відносно тієї «мінімалки», якає зараз, то це надбавка у цілих 277 грн. Ну, якщо 5 з половиною років відкладати ті копійки, то можна і в Туреччину на тиждень полетіти. Тож, якщо бути оптимістом , то можна дякувати Кабміну. Наразі залишається лише припустити, які наслідки такої щедрості.

Для початку про плани Кабміну. Окрім того, що мінімальна заробітна плата зросте у вересні цього року, уряд затвердив підвищення "мінімалки" з 1 січня 2021 року - до 6 тисяч гривень, а з 1 липня 2021 року - до 6,5 тисяч. Надзвичайно далекоглядний проект від нашого уряду, з урахуванням того, що зазвичай не можуть впровадити навіть те, що заплановано «на вчора».

Що ж тут не так? Питання в тому, чи залишиться та кількість робочих місць, яка є зараз?Адже те, що виглядає немов «з панського плеча», насправді лягає на плечі роботодавців. Система дуже проста: вище мінімальна зарплата – вище і податок на доходи фізичних осіб. А в проекті бюджету на 2020 рік передбачено збільшення надходжень на 17,44% в порівнянні з тими, що були заплановані в 2019 році. А як зазначено в проекті, то і підприємства будуть сплачувати більше, аж на 20 %. Це все дані, які були розраховані з урахуванням нинішньої «мінімалки», тож при її підвищенні, ці відсотки і числа зростуть.

Чи зможуть ФОПи та компанії вижити в таких умовах, адже це добряче вдарить по їх прибутку? Є вірогідність того, що деякі фірми взагалі припинять своє існування, хтось буде змушений скоротити кількість робочих місць, а хтось почне видавати зарплату в «конвертах» або продовжить обходити видачу «білої» зарплати. В будь-якому разі, такий законопроект залишить відбиток на обох сторонах робочих відносин.

При цьому, Кабмін з радістю анонсує, що підвищення «мінімалки» дозволить поповнити держбюджет додатково на 37,58 мільярдів. Дуже цікава ситуація виходить, в країні криза, по всьому світу підприємцям дають так звану «відпустку» на ряд податків та виплат, а в нас все як завжди.

Але так красиво анонсувати підвищення податку через призму підвищення міні малки – це треба вміти.

Яна Д'яченко

#новини #новиниукраїна #бізнес #податки #мінімалка

Боротьба за чесно зароблені або чим годувати сім’ї шахтарям?

До столиці з'їхалися шахтарі, профспілкові працівники Мірноградуголь, Добропіллявугілля, Селідоввугілля, представники шахт Львівсько-Волинського басейну ще 30 червня. Акції протесту відбуваються і донині, адже вимоги ніхто і досі не виповнив.

Одна із основних цілей – це отримати свої зароблені гроші. Станом на 1 липня борг перед шахтарями становить більше ніж 2 мільярди гривень. Є і інші вимоги: звільнити від виконання обов'язків голови енергетичного комітету Верховної Ради Андрія Геруса і притягнути його до кримінальної відповідальності за розвал енергетичної галузі України. А також зобов'язати Фонд державного майна, Центренерго, Госугольпостав, ДП Калуська ТЕЦ-Нова повністю розрахуватися з державними вугледобувними підприємствами за отримане вугілля (загальна сума боргу становить близько 884 млн грн). І ще одна з вимог – це заборони імпорту електроенергії і вугілля газових марок з Росії та Білорусі, відновлення роботи блоків теплових електростанцій, які були переоснащені з антрацитового вугілля на вугілля газової групи, виведення шахт з простою, забезпечення їх стабільної роботи.

Президент, відреагував на протест: «Я вам обещаю – мы все сделаем. Дайте мне пару дней. Я сейчас разберусь с Центрэнерго, почему они не выплачивают деньги. Езжайте домой к своим семьям, я разберусь». Та як ми розуміємо, дива не сталося.

А голова енергетичного комітету Верховної Ради Андрій Герус, каже, що все нормально, бувало і гірше: «На большинстве государственных шахт заработная плата выплачена за май или частично за май (отдельная история шахта Краснолиманская, где пласты были выведены в частную собственность и где "похозяйничал" Кропачев). То есть задолженность на большинстве шахт менее одного месяца. Ситуация не идеальная, но явно не такая, чтобы шахтеры шли на забастовки. Например, год назад - в июне 2019 - долги перед шахтерами шахт составляли 2-4 месяца. Сегодня ситуация намного лучше».

Шахтери, розуміючи, що якщо вони поїдуть додому, як їх закликає влада, то свої зарплати вони так і не побачать, тому поки не буде конкретного рішення цього питання – вони залишатимуться у Києві і будуть далі протестувати.

Поки хтось вже скуповую білети на перші рейси до Туреччини,а під час засідання ВР в груповому чаті домовляються про «вечірку в форматі алкотуризму» (про це вони листувалися на засіданні ВР) - населення бореться за свої законні копійчини.

Яна Д'яченко

Тариф, який відбере останні гроші українців

Будь-які нововведення від нашої влади – це як окремий вид збочень і щоразу новий. Так на порядку денному розглядається нова для України, система урегулювання роботи обленерго – RAB-тариф.

Що це взагалі таке? Абревіатура RAB походить від терміна Regulatory Asset Base - регуляторна база активів. Згідно нововведення, компанії щороку будуть закладати в тарифи 12,5 % вартості компанії. Наприклад, при вартості компанії 1 мільярд гривень, 125 мільйонів вона закладає в тариф. Саме від цієї суми вони будуть утворюватись .

Чому це могло б бути правильним рішенням? Обленерго зможуть гарантовано отримувати певний рівень прибутку, який становитиме відсоток вартості її активів. Тож, якщо дивитися на ідею, то компанія буде зацікавлена ставати більш ефективною. Адже зараз в Україні діє так звана система, тобто прибуток обленерго формується відштовхуючись від витрачених коштів, які штучно збільшують.

Та не все так добре, як на перший погляд. При введенні RAB-тарифу, підвищення вартості послуг – неминуча річ, а досі не відомо на чиї плечі воно лягатиме. Навіть, , якщо тарифи підіймуть для непобутових споживачів (підприємці, малий, середній, великий бізнеси, бюджетні установи та організації), то громадяни відчують це і по своїм кишеням. Нові витрати компаній, фірм, підприємців, залишать значний відбиток на їх прибутку, тож, для кінцевого споживача, ціни на послуги, речі, побутові та харчові продукти збільшаться. А якщо тарифи зростуть «порівню» для всіх споживачів, то українцям буде важче у два рази.

До цього всього додається і те, що такий вид регулювання – дуже складний інструмент і вводити його треба належним чином, а з цим, у нашої влади, досить часто виникають складнощі.

Пишіть свою думку стосовно РАБ тарифів в коментарях та діліться про які ще нововведення від нашої влади Ви чули останнім часом.

Яна Д'яченко