Пошук

Коронавірус і карантин, який виник у наслідок, зробив чимало проблем. В Україні локдаун взагалі залишив людей без роботи і грошей на існування. Та чи не марно уряд один за одним вводить обмеження? Більшість респондентів впевнені, що черговий локдаун, який викликав багато критики на свій рахунок, не принесе ніякого результату. Звичайно, окрім чергових фінансових проблем населення. З цим погодилось 79% опитаних.

#опитування #соціологія #соцопитування #локдаун #карантинвукраїні

3 перегляд0 коментар
  • Яна Ивановна

В Україні досить багато проблем. І, на жаль, лише меншість з них вирішується і знаходиться на контролі держави. Тож, хвилююче багатьох українців житлове питання повз роки продовжує і далі їх турбувати. А особливо гостро воно стало саме на тлі події 2020-го року.


Коронакриза – гарна нагода для зростання кількості довгобудів. Та для початку, що це взагалі таке? В Україні найчастіше виникають ситуації, коли будівництво новобудови закінчується пізніше, ніж у заявлені терміни. І якщо час здачі об'єкта затягується більше, ніж на один рік, то він і отримує статус довгобуду. Та такий майновий товар користується не аби яким попитом, адже купувати його починають на етапі будівництва, коли вартість мінімальна і найвигідніша. Та що треба знати, коли щось іде не за планом?


По-перше, при будівництві житлових комплексів залучають генпідрядні організації, які іноді замінюють в процесі будівництві та у цьому немає нічого надприродного. Можливо, він погано виконував покладені обов'язки, тому забудовник подбав про майбутніх мешканців і найняв нового. Але якщо такі організації змінюються одна за одною, варто почати турбуватися: швидше за все, вони самі відмовляються працювати з даними забудовниками (наприклад, через борги і невиконання фінансових зобов'язань забудовником) і виходять з проекту.


Та варіантів як зрозуміти що ви «попали» немало. Але якщо так сталось, то шляхів вирішення небагато. Можна почекати, поки будівництво відновиться, продати квартиру у недобудованому комплексі або розірвати договір із забудовником. Усі три варіанти мають свої наслідки і не аби які фінансові збитки для нинішніх власників. Але можна на хвилинку зрадіти, адже як вирішити цю проблему, вже думає Кабмін. Та не варто, бо думають вони вже не перший рік.


Але, все ж таки, щось зробили – новий законопроект. Одна з пропозицій у ньому - створення комісії для проведення технічної перевірки об'єктів житлового будівництва. А у разі виникнення певних проблем, гроші на добудову об'єктів будуть брати з місцевих бюджетів. Та якщо порахувати кількість об’єктів у регіонах, то стає зрозуміло, що коштів потрібно буде більше, ніж є у казні будь-якого міста України.


І найголовніше – якщо уважно подивитись чергову писанину від уряду, у вигляді «рятівного» законопроекту, то стає зрозуміло, що вирішити проблему він не допоможе. Річ у тім, що про захист українців, які вкладають гроші у майбутню оселю, у документі ні слова.


Виходить, що урядовці працюють по вже звичній для них схемі: напишемо законопроект, щоб зробити видимість дій і ці дурні замовкнуть… Тож, поки українцям залишається над уважно читати документи і вибирати забудовника, хоча і у цьому випадку також є ризики. Адже найнадійніші компанії інколи псують свою репутацію невдалими об’єктами, а населення повинно у цьому питанні керуватись принципом «хто не ризикує-той не п’є шампанського (точніше, не має власного житла»…


Яна Д'яченко


#новини #новиниукраїна #новобудова #житло #довгобуди

0 перегляд0 коментар
  • Яна Ивановна

Освіта – досить спірна тема в Україні, адже саме наша країна у тому положенні, коли пострадянські принципи давно закореніли, а рухатись вперед треба. Та те, як це планує робити наша влада – як завжди, викликає купу питань і створює максимум дискомфорту. Тож, після відміни відзнаки студентів у вигляді червоного диплому, взялись творити зміни у у галузі шкільної освіти.


Одразу треба почати з наслідків – вже цього року більшість шкіл не зможуть приймати на навчання старшокласників. І головна причина – це процес розподілення шкіл на три групи на зразок західних тенденцій. Перша – початкові школи, у яких навчатимуться з 1 по 4 класи, друга – гімназій (5-9 класи) і ліцеї (10-12 класи). Тобто, уряд прагне зробити певну градацію на молодші, середні і старші школи.

Та які проблеми це утворить, як для учнів, так і для освітніх закладів? Річ у тім, що більшість шкіл стануть гімназіями. І тільки мала частина з них отримає статус ліцею і право давати старшокласникам профільну освіту. За деякими даними, вчитися у старших класах можна буде лише у чверті шкіл з нині існуючих, а може, і ще менше. Бо за статус гімназії, наприклад, директори ведуть боротьбу роками і для його отримання необхідно дотриматись чимало правил та «дотягнути» до рівня не один показник.


Впроваджують таку систему відповідно до прийнятої минулого року нової редакції Закону "Про повну загальну середню освіту". Задумка полягає у тому, аби перетворити ліцеї у подобу High school (вища школа), яка на Заході є окремим навчальним закладом. Передбачається, що ті, кому не вистачить місць у таких закладах, підуть у "професійні коледжі" (колишні технікуми і ПТУ) - навчатися «робочим» професіями.


По-перше, таким чином обмежують усім відому і начебто доступну свободу вибору. Адже дитина, яка хоче продовжити навчання і вступити потім до вишу, буде змушена йти навчатися туди, куди прийдеться…По-друге, можна тільки уявити який апокаліпсис почнеться, коли цей алгоритм почне повноцінно діяти. Бо, зазвичай, учень вчиться в одній школі протягом усього періоду (за виключенням переїзду родини або особистих обставин) і у батьків мороки від того меншає. А тепер треба думати і про переходи, переводи і купу паперових питань.


І незважаючи на те, що процес заплановано реалізовувати поступово, школи у багатьох містах (у тому числі і в столиці) вже поставили батьків перед фактом, що з цього року учнів у 10-11 класи не набирають. Тобто, частина закладів не прийме старшокласників на навчання вже у вересні. І батьки забили на сполох: мовляв, місць в привілейованих ліцеях на всіх старшокласників може не вистачити. І це, на жаль, правда.


Здається, в цій країні нічого не змінюється. У гонитві за «стандартами», «тенденціями» і Заходом, у котре і знову страждає народ. А чи потрібно це українцям і чому нам обмежують право на освіту?


Яна Д'яченко



1 перегляд0 коментар