Нарешті. Саме з такою думкою прокинулись українці 25 січня, адже саме цього дня закінчилась дія зимового нокдауну. Але не усі видихнули з полегшенням, бо наслідки вже третього за рахунком жорсткого карантину, невтішні. Нагадаємо, що перший був ще навесні, а другий – це припинення звичного життя на вихідних, тобто наш уряд вирішив перепробувати усі варіанти. І, на жаль, досить бездумно – ні один з видів нокдауну не дав необхідний і прогнозований результат.
Тож, як відчувають себе зараз ті, хто найбільше страждає від кожного з видів карантину – бізнес? Бо, на відміну від весняного локдауну, більшість населення мали змогу працювати,а весь удар на себе прийняли, в основному, ресторатори. Здається, що підприємці мали зробити висновки з минулих карантинів і на цей раз були готові до обмежень. Але все ж таки зазнали великих збитків і важко переживають період вимушеного простою.
Не дивлячись на те, що ті, хто вижили після минулих глобальних обмежень, розуміли як себе поводити, без втрат не обійшлось. Формати закладів, які спочатку працювали на доставку і на винос, виграли і отримали збільшення продажів. Але звичайні ресторани і кафе – це зовсім інше. Для них доставка і самовиніс - це копійки. Як намагались втриматись на плаву розповів один з рестораторів столиці: «Більше половини ресторанів працювали підпільно і продовжували приймати гостей за закритими дверима. У лоб ніхто не порушував - мовляв, двері навстіж і заходьте. Але постійних клієнтів обслуговували, за щільно запнутими шторами, відзначали дні народження і призначали ділові зустрічі. Це було масове явище на цей раз. І, думаю, це теж багато у чому допомогло бізнесу пережити локдаун. Нехай мізерний, але це приплив додаткових грошей». Та навіть ті, хто ризикнуть працювати підпільно – від того багатшими не стали. Відчайдухи намагались хоча б працювати у «0», ризикуючи натрапити на штраф.
Та варто відмітити, що на цей раз правоохоронці працювали досить дивно і вибірково. Хтось взагалі не побачив шаленої агресивності поліції (як у локдаун вихідного дня, коли заходили по 10 раз на день і влаштовували нічні облави), а комусь «пощастило» побувати у справжньому шпигунському кіно. Представники правоохоронних органів влаштовували справжнє стеження неподалік від закладів, день у день намагаючись викрити заклад у порушені.
Але більшість рестораторів були за дотримання правил, хоча і логіки в них не бачили. Такі або повністю зачинялись на цей період, якщо не мали власної доставки попередньо і не бачили сенсу працювати через підрядників, або намагались пристосуватись до нових умов. Ті, хто зміг, радіють і тому, що змогли виплачувати зарплатню своїм співробітникам, хоча і не всім. Бо у деяких закладах частина персоналу скористалась правом на відпустку і насолоджувалась заслуженим відпочинком.
Та, на жаль, не усі змогли пережити черговий локдаун. Особливо найбільш вразливий бізнес – середній і малий. Та найбільш чітке розуміння того, що підприємці помирають від рук влади, а не коронавірусу, прийшло саме по завершенню 3-тижневої «облави». Бо змін у статистиці і значне зниження захворюваності - не відбулось. Показники, які обіцяв уряд так і залишаються обіцянками.
Хоча, знаючи наскільки винахідливі у нас політики, не дивно, якщо вже через 5 хвилин МОЗ опублікує кришталево чисту статистику, а президент буде співати оди про ефективність локдауну.
Яна Д'яченко
Comments