В нашій країні можливо все, та навіть більше. Поки підприємці змушено зачиняються, влада порушує діюче законодавство і робить все для того, аби вижили тільки обрані. Нещодавно відбулось пленарне засідання Конституційного Суду, який розглянув справу щодо відповідності Конституції окремих положень урядової постанови №392 і Закону "Про Державний бюджет України на 2020 рік". Та, якщо розібратися, можна зрозуміти навіщо це все відбулось.
Які ж положення розглядали і що вирішили?Основне, звичайно, стосувалося карантину, а саме: проведення масових заходів, заборона роботи ресторанів, ТРЦ, готелів, фітнес-центрів, закладів культури, припинення регулярних і нерегулярних пасажирських перевезень, скасування планових заходів щодо госпіталізації та обов'язкова самоізоляція осіб старше 60-річного віку. Тут варто не тримати інтригу і розказати одразу, що КС відмітив, що всі подібні обмеження не можуть бути встановлені такими підзаконними актами як постанова Кабміну. Тобто те, що відбувалося - було незаконним, а влада просто перевищила свої повноваження.
Досить цікаво: КС самі вказали на нелегітимність дій, але у результаті справу все ж таки закрили. Виходить офіційно ніхто не підтвердив незаконність карантину, хоча й казали про це. Зате КС визнав незаконність окремих положень закону, який розглядався, а саме - положення про обмеження заробітних плат держслужбовцям. Тобто, умова про те, що вона не повинна перевищувати 10 мінімальних зарплат вже не актуальна. У Конституційний Суд дурнів не беруть – спрацювали як треба і для кого треба. Отже у результативній частині йдеться про те, що таке рішення з самого початку було не конституційним. А про те, що більшість карантинних обмежень так само неконституційні, виклали лише в описову частину рішення.
Можливо, метою було зовсім не розгляд незаконності певних обмежень, а відміна положень, які встановлюють той зарплатний максимум, який може отримати держслужбовець.
Та є ще один аргумент чому КС не визнав незаконність інших обмежень, окрім вигідного для шановного панства, зняття ліміту на ріст зарплат. Якщо б суд визнав нелегитимність окремих положень – країна була б змушена виплачувати фінансово-постраждалим компаніям через такі карантинні обмеження. Адже їм фактично заборонили працювати, хоча робити це можна було лише в разі введення надзвичайного стану, а в даному випадку, допустимим є лише змінити режим роботи. Ніяк не зупинити її. Через це, позови у суди стосовно компенсації державою збитків, почали надходити ще з квітня 2020 року. Та, як ми розуміємо,бази недостатньо, адже незаконність не визнали.
На даному етапі зрозуміло, що законність і влада йдуть паралельно та поки що їх шляхи не перетинаються.
Яна Д'яченко
Comments