В Україні запрацював конкурентний ринок газу для підприємств теплокомуненерго (ТКЕ). А отже, обіцянки про річний і стабільний тариф не стануть реальністю для споживачів. Та й реалізація нововведення залишає бажати кращого. Що ж насправді отримають українці і чи є привід для паніки?
За словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля таке рішення – це ще один важливий крок по створенню повноцінного ринку газу. Він зазначив: «Тепер всі теплокомуненерго, більшість з яких належать місцевій владі, будуть укладати контракти з газопостачальними компаніями самостійно. На тих найкращих умовах, які будуть на ринку ». Але чи будуть ті «найкращі умови» і де їх шукати? Насправді, це риторичне питання. Бо, відпускаючи тарифоутворення у «вільне плавання», урядовці кидають на призволяще і населення, і місцеву владу, і ТКЕ. Адже ніякої конкуренції у нинішніх умовах не виникне. Лише «Нафтогаз» буде займатись регулюванням цін для постачальників. Тому що піти до інших у них не вийде через заборгованості, які є зараз у всіх. Отже, виходить така собі монополія на ринку газу. А нововведення у кінцевому рахунку тільки «розв’язує руки» «Нафтогазу». І здається, що уряд, впроваджуючи реформи у енергетичній сфері, боїться вникати у суть того, що відбувається. А рішення приймає за принципом «будь що буде». Бо питання з боргами тепловиків потрібно було вирішувати ще до відкриття ринку. І донині влада не знає що з цим робити.
У будь-якому разі, підприємства, які не зможуть знайти гроші на покупку газу за тарифами «Нафтогазу», будуть змушені зупинити свою роботу, бо вибору у них, м’яко кажучи, бракує. Особливо в умовах, які диктує пандемія вже другий рік поспіль: грошей ні у населення, ні у муніципальних бюджетах немає. Загалом ситуація для багатьох українців буде означати відсутність гарячої води та опалення. І постраждають навіть ті громадяни, хто справно оплачував комунальні платіжки. Окрім того є і інша проблема – вартість газу для споживачів. Бо небезпека такого кроку для населення полягає і у тому, що, з великою ймовірністю, тарифи на опалення і гарячу воду серйозно виростуть.
Звичайно, обійтися без підвищення цін вийде, якщо буде розроблений і впроваджений механізм компенсації теплокомуненерго різниці у тарифах з місцевих бюджетів. Але навіть якщо це станеться - кардинально на ситуацію не вплине. Через вже згадані фінансові наслідки коронавірусу.
Отже, підсумувати ситуацію можна фразою колишнього міністра Яценюка – «якщо куля в лоб, то куля в лоб». Інакше це ніяк описати не можливо. Адже здавалося, що «останніх пострілів» від урядовців було вже забагато і населення ледве-ледве зводить кінці з кінцями, але ні. Чергові зміни, чергова нісенітниця, черговий удар. Константа рівноваги зберігається лише у полі необдуманих рішень влади.
Яна Д'яченко