Пошук

В Україні що не день, то нові цікаві рішення Верховної Ради чи президента. На цей раз Зеленський вніс до парламенту законопроект, який передбачає ліквідацію Окружного адмінсуду Києва, а він розглядає позови за рішеннями органів влади, зареєстрованих у Києві. Хоча спочатку в Офісі президента розглядали м'який варіант - передати частину повноважень у Верховний Суд (відповідний законопроект вже був навіть відправлений в Раду), але Захід він не влаштував. І ось тепер голова країни вирішив взагалі ліквідувати Окружний адмінсуд.


Одразу варто відмітити, що останнім часом все робиться чомусь для Заходу, а не власних громадян. Що і досі викликає подив. Бо чомусь Німеччина, наприклад, не вирішує долю закону, опираючись на думку Франції чи взагалі Великої Британії. Та, на жаль, українському президенту важливіше бути хорошим і зручним для когось, а не для громадян України. Тому маємо те, що маємо. Але при ліквідації одного органу повинні утворити інший. Тож, документ передбачає ліквідацію ОАСК(Окружний адміністративний суд м. Києва) і створення замість нього Київського міського окружного адміністративного суду, який буде розташовуватися в столиці. Згідно з перехідними положеннями законопроекту, коли закон вступить у силу, ОАСК припинить брати участь і протягом 10 днів повинен передати підсудні йому справи до Київського окружного адміністративного суду. Це нині діючий суд, який займається справами по Київській області. Виходить, що він стане «наступником» ОАСК до тих пір, поки не буде створено Київський міський окружний адміністративний суд.


Але як це можливо? Експерти не можуть надати відповідь, а урядовці це питання не коментують. Річ у тім, що у десятиденний термін передати справи ОАСК - це нереально, адже неможливо забезпечити таку миттєву передачу справ (особливо коли мова йдеться про українські реалії). Крім того, усі справи тепер відкотяться на початкову стадію, усі судові процеси у новому суді почнуться заново. Тобто, люди чекають захисту своїх прав, але у адекватні терміни нічого не отримають. Експерти впевнені, що реформування суду треба робити планово, розумно. Але те, що написано в цьому проекті - це за межею розуміння. Адвокат Ростислав Кравець привів яскравий приклад для розуміння того, що відбувається: «Уявіть собі, що завтра Кабмін зобов'яже всіх людей у країні ходити без трусів або скинутися на яхту Зеленському. Опротестувати це рішення Кабміну буде ніде. Людей позбавляють на невизначений термін можливості оскаржити абсолютно будь-яке рішення влади».


Цікаво, для чого це робиться? Як завжди, для видимості роботи у надії, що українці-дурні і нічого не зрозуміють? Або демократична країна Зеленському набридла і існує вона лише у фільмах 95-го кварталу? Зрозуміло лише девіз президента (справжній, а не з передвиборчої кампанії) – позбавити населення усіх прав і можливостей впливу на розвиток країни.


Яна Д'яченко


0 перегляд0 коментар
  • Яна Ивановна

Вакцинаці в України викликає багато питань щодо самої вакцини, її зберігання, а головне - наслідків і побічних ефектів. Вона, здається, була довгоочикуваним дивом і спасіння для нашої країни, бо поки інші вакцинувались - ми тільки очікували поставок. Але опитування показало, що більшість українців зовсім не розчарувався би, як би її так і не завезли. 72% відсотки респондентів взагалі не планують вакцинуватись від коронавірусу. І їх можна зрозуміти, бо питань більше, ніж відповідей.

#опитування #вакцинація #індійськавакцина #побічніефективакцини

0 перегляд0 коментар

Кілька днів тому затонув черговий корабель класу «ріка-море». Самі моряки охрестили трохи інакше – «ріка-горе». Адже такі судна регулярно несуть загибель, забираючи з собою на дно українських морехідців. На цей раз з морського дна підняли два тіла, а одного чоловіка так і не знайшли.


Загалом подібні катастрофи забрали два десятки життів. Але досі не зрозуміло чому і далі вони трапляються.

Річ у тім, що у цього судна є ще півсотні «братів-близнюків» - кораблів серії «Волгобалт». І вони з жахливою регулярністю продовжують гинути у морі. Останній випадок стався 12 березня 2021 року. Попередній – цього ж року у січні. Тоді затонуло судно «Арвін» класу «ріка-море(горе)». Накотилася чотириметрова хвиля. Для звичайного корабля – дрібничка… Та раптом сталевий корпус розламався, наче сірник. Судно розпалося на очах. Останні хвилини його життя зафіксовано на відео з сусіднього корабля і від споглядання кров стигне у жилах. «Арвін» за лічені хвилини поринув у безодню. Нашим морякам пощастило і поруч знаходилось турецьке судно, яке їх і врятувало. Та, на жаль, не усіх. Шестеро українців залишились у морі назавжди. Загалом, такі випадки не виключення з правил, тому усі жахливі історії краще опустити. Для розуміння – вони ідентичні і причина таких трагедій одна й та сама.

Підлість ділків, корумпованість чиновників і байдужість влади до власних громадян. Бо ці судна спроектовані передусім для річок, а в море можуть виходити тільки із суворими обмеженнями. «Вони не повинні ходити в Чорне море взимку. Вони конструктивно не розраховані на роботу», - розповів український капітан з Маріуполя Тимур Рудов. Чоловік б’є на сполох: що для великого морського корабля – маленька хвилька, для річкового «Волгобалта» – смерть. «Ці теплоходи – плоскодонні. Їхній профіль такий, який легко зламати. У морського корабля профіль інший. І його зламати не так легко». Іншими словами, якщо річкове судно опиняється поміж двох високих морських хвиль, то просто ламається під власною вагою.


Спеціалісти також зазначають, що затонулому нещодавно судну було вже 46 років. Тобто корабель мав піти на металобрухт вже років 15 тому. Натомість жадібні судновласники та чиновники роками «забивають» на вимоги та відправляють українців у смертельну небезпеку. Зате – заробляють за один рейс десятки тисяч доларів.


Моряк Олександр Носов з Херсону до останнього боявся розказати правду про «махінації» на тому судні, побоюючись помсти власників судна. Відважився, аби не допустити нових смертей: «Ми не мали права виходити з порту», - підкреслює він. Але аварійне судно випустили. Вочевидь, за товстий конверт з «зеленими». Довелося лагодити пробоїни баків прямо в морі. Адже судно вже починало тонути. Ці старі посудини навіть у реєстр кораблів не мали б потрапляти. Та все можна «порішати», аби не втратити шалені заробітки.


А гроші вони роблять ще й на самих моряках. Адже що отримати роботу необхідно заплатити. Та й не факт, що тебе залишать надовго. Бо схема досить зрозуміла: заплатив, попрацював кілька місяців і тепер черга наступного отримати роботу за данину.


Ось так, колись романтичні хлопці, які мріяли про море, вимушені ризикувати життям, аби заробити. А кораблебудування продовжує розвалюватись, заводи зачинятись, а чиновники закуповувати аварійні судна. Влада ж на це увагу не звертає, а максимум, що робить президент – це виказує повагу морякам. Посмертно.

Яна Д'яченко


#новини #новиниукраїна #судно #морськесудно #волгобалт #затонув

1 перегляд0 коментар