top of page
Пошук

Нещодавно Рада суддів України звернулась до Кабінету міністрів з дуже цікавим «проханням». Служителі Феміди, як громадяни з «найнижчими» зарплатами вимагають компенсації від держави за недоотримання грошей під час карантину. Причому, за підрахунками, задовольнити суддівський запал, державі коштуватиме більше, ніж 1 мільярд 125 мільйонів гривень.


У чому взагалі справа і звідки береться «компенсація»? До 1 квітня 2020 року судді першої інстанції отримували винагороду в розмірі 30 прожиткових мінімумів, апеляційних судів і ВАКС – 50. Тобто, судді отримували мінімум 100 000 гривень на місяць. Та пандемія внесла свої корективи і держава зменшила зарплати тим, хто стоїть на стражі закону. «Постраждала» суддівська винагорода склала 10 прожиткових мінімумів. Тобто, поки ті, хто не мають відношення до правосуддя виживають на 1-2 мінімуми, або взагалі сидить без роботи, суддям 50000 гривень виявилось замало.


Досить цікаво зануритись в історію становлення зарплат суддів. Точніше, в питання чому вони набагато вищі звичайних українських. Справа в тому, що таким чином держава намагається боротися з корупцією. «Безумовно, високий розмір суддівської винагороди є одним із запобіжників від корупції і однією з гарантій незалежності судової влади», - заявив Андрій Костін, депутат партії «Слуга народу».


Логіка така: якщо багато отримують, то і красти не будуть, і справи розглядатимуть чесно. Де можна побачити статистику зменшення кількості хабарів для прийняття «правильного» рішення? Нам її не показують…До речі, звіт НАЗК, у якому можна побачити кількість справ про корупцію, доведені до кінця, демонструє дуже сумні данні. Тож, на практиці, вирішення глобальної проблеми, шляхом досить високих зарплат суддям, не працює. Це більше нагадує той самий хабар, але від держави і у «відкриту».


Та здається, що на думку влади корупція існує тільки у судах. Як на рахунок того, що в лікарнях безкоштовні операції треба оплачувати; в школах платити у «фонди», в університеті - за екзамен..?


Наразі, звернення суддів було розглянуто і Конституційний Суд у п. 4.3 свого рішення 10-р / 2020 від 28.08.20, вказав, що «заморожені» раніше кошти «необхідно компенсувати відповідними виплатами, оскільки суддівська винагорода є складовим елементом статусу судді, визначеному Конституцією України».


Тож, поки комусь повертають докарантинний космічний рівень зарплат, іншим пускають пил в очі черговим «підвищенням» мінімалки.


Яна Д'яченко


1 перегляд0 коментарів

«Я розберусь», - обіцяв пан Зеленський мітингуючим шахтарям на початку літа. А в Офісі Президента завірили, що гроші на погашення зарплатних боргів виділили. Що відбувається на справді і чому гірники вимушені знаходитись під землею вже більше тижня?


Прохання шахтарів щодо виплати зарплат тривали усе літо, але в кінці серпня вони були вимушені діяти більш рішучо. Перші 18 робітників залишилися під землею у шахті Надія, що у Львівській області. Вони вимагали виплати зарплат за останні пів року. І вже на початку вересня гірники Криворізького залізорудного комбінату взяли приклад з колег. Майже 400 робітників шахт криворізького басейну оголосили протест, який не завершиться, поки переговори не матимуть якоїсь конкретики з боку адміністрації.


Чого прагнуть шахтарі? Тема болюча і, як завжди, оковита порожніми обіцянками з боку влади. Головна вимога – це покращення умов праці і підвищення зарплат. В той час, як шановні депутати знімають обмеження на підвищення власних зарплат, гірняки чекають на свої 5-7 тисяч гривень. Сидіти «рівно» на кріслі, жуючи батончик чи 8 годин у шахті працюючи - взагалі різниці немає, так? Куди ж простим смертним, на яких тримається експорт руди, що поповнює бюджет країни (та іноді не тільки країни). Саме Криворізький залізорудний комбінат - найбільший виробник агломераційного руди в Україні, а більшість продукції експортується в країни Східної Європи. І щоб там не казали про фінансування і відсутність грошей, на зарплату генерального директора комбінату гроші є ( а це більше ніж 300000 тисяч гривень).


Те, що об’єктивне нарахування зарплат в Україні – примарна надія відомо давно, адже підвищують виплати лише для обраних. Та шахтарів турбує і забезпечення їх відповідними умовами праці. По-перше, робітники вимушені порушувати правила техніки безпеки, аби виконати те,що від них потребують. Адже якщо вони цього не зроблять, грошей, які вони чекають місяцями, можна взагалі не побачити. А працювати далі в таких умовах не можливо: усі ремонти, які «проводяться», можна побачити лише у звітах. Інші підприємства Кривого Рогу хочуть підтримати акцію шахтарів та започаткувати так званий «італійський» страйк. Тобто, працівники перебувають на робочих місцях і пунктуально виконують свої посадові інструкції, аж до безглуздих параграфів. Зазвичай такий протест викликає істотне падіння продуктивності праці.


Ще одна умова – повернення пільгового стажу за списками 1,2. Це такі перелік професій, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. При чому, гірники на першому місці в списку №1.

Виходить, що люди, які кожного дня, працюючи на благо країни, ризикують своїм життям, владу не хвилюють. Та відсутність грошей і бідність – не єдині наслідки такого ставлення до гірняків. Під загрозою їх життя.

Яна Д'яченко


1 перегляд0 коментарів

В нашій країні можливо все, та навіть більше. Поки підприємці змушено зачиняються, влада порушує діюче законодавство і робить все для того, аби вижили тільки обрані. Нещодавно відбулось пленарне засідання Конституційного Суду, який розглянув справу щодо відповідності Конституції окремих положень урядової постанови №392 і Закону "Про Державний бюджет України на 2020 рік". Та, якщо розібратися, можна зрозуміти навіщо це все відбулось.


Які ж положення розглядали і що вирішили?Основне, звичайно, стосувалося карантину, а саме: проведення масових заходів, заборона роботи ресторанів, ТРЦ, готелів, фітнес-центрів, закладів культури, припинення регулярних і нерегулярних пасажирських перевезень, скасування планових заходів щодо госпіталізації та обов'язкова самоізоляція осіб старше 60-річного віку. Тут варто не тримати інтригу і розказати одразу, що КС відмітив, що всі подібні обмеження не можуть бути встановлені такими підзаконними актами як постанова Кабміну. Тобто те, що відбувалося - було незаконним, а влада просто перевищила свої повноваження.


Досить цікаво: КС самі вказали на нелегітимність дій, але у результаті справу все ж таки закрили. Виходить офіційно ніхто не підтвердив незаконність карантину, хоча й казали про це. Зате КС визнав незаконність окремих положень закону, який розглядався, а саме - положення про обмеження заробітних плат держслужбовцям. Тобто, умова про те, що вона не повинна перевищувати 10 мінімальних зарплат вже не актуальна. У Конституційний Суд дурнів не беруть – спрацювали як треба і для кого треба. Отже у результативній частині йдеться про те, що таке рішення з самого початку було не конституційним. А про те, що більшість карантинних обмежень так само неконституційні, виклали лише в описову частину рішення.


Можливо, метою було зовсім не розгляд незаконності певних обмежень, а відміна положень, які встановлюють той зарплатний максимум, який може отримати держслужбовець.


Та є ще один аргумент чому КС не визнав незаконність інших обмежень, окрім вигідного для шановного панства, зняття ліміту на ріст зарплат. Якщо б суд визнав нелегитимність окремих положень – країна була б змушена виплачувати фінансово-постраждалим компаніям через такі карантинні обмеження. Адже їм фактично заборонили працювати, хоча робити це можна було лише в разі введення надзвичайного стану, а в даному випадку, допустимим є лише змінити режим роботи. Ніяк не зупинити її. Через це, позови у суди стосовно компенсації державою збитків, почали надходити ще з квітня 2020 року. Та, як ми розуміємо,бази недостатньо, адже незаконність не визнали.


На даному етапі зрозуміло, що законність і влада йдуть паралельно та поки що їх шляхи не перетинаються.

Яна Д'яченко


2 перегляди0 коментарів
bottom of page