Нещодавно у Києві відбувся багатотисячний мітинг. На цей раз було порушено тему професійних спілок. Новий законопроект глибоко шокував як самих членів профспілок, так і світову громадськість. А вся справа в тому, що документ містить надзвичайно антидемократичні норми. Так чого ж прагне Україна? Світлого майбутнього рабовласницького ладу? Давайте з'ясовувати!
– Метою прийняття акта є приведення у відповідність положень Кодексу законів про працю України та Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» із сучасними умовами праці, а також ліквідувати дублювання функцій професійними спілками, як суб’єкту, якому вони взагалі непритаманні. Разом з тим, робиться акцент, що працівникові гарантується право, передбачене Конституцією України щодо права громадяни на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів, професійні спілки є громадськими організаціями, що об'єднують громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності, – голосно проголошують у проекті закону №2681 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо окремих питань діяльності професійних спілок)».
Ось тільки по факту це означає, що працівник залишається один на один з роботодавцем. Нічого просити про допомогу і захист у профспілці. Ну, дійсно, навіщо? Адже співробітник і сам впорається. Як то кажуть: «розділяй і володарюй». Адже «один у полі не воїн», а значить, не буде відстоювати борги із зарплати, не вимагатиме нормальні умови праці. Зате буде мовчки і покірно працювати на олігархів, які і лобіюють подібні проекти законів, якщо не напряму, то завуальовано.
Дана новація порушує відразу ряд прав і свобод українців. По-перше, новоспечений документ суперечить конвенції Міжнародної організації праці №87 про свободу об'єднання та захисту права об'єднуватися у профспілки. Адже законопроект передбачає, що на одному підприємстві може бути створено не більше двох профкомів.
По-друге, законопроект передбачає об'єднання громадян у профспілки тільки від десяти чоловік. Тобто, якщо на маленькому підприємстві люди захочуть створити свою організацію у п'ять чоловік, у них такої можливості просто не буде. А то ще піднімуть бунт, задумаються про те, що оплата праці не відповідає виконуваним обов'язкам, тощо. Ця норма порушує Статтю 36 Конституції України: «Громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів».
Так само законопроект порушує конвенцію №98 про право на організацію та ведення колективних переговорів. Ще один цікавий пункт законопроекту: «Виключення отримання профспілками банківської інформації (суперечить законодавству у сфері банківської діяльності, зокрема щодо конфіденційності та таємниці)». Де це бачено, щоб у демократичній країні приховувалася загальнодоступна інформація, особливо, якщо врахувати, що в Україні ситуація з затримкою і невиплатою зарплати не рідкість? Так для чого ця заборона? Щоб у людей не залишилося навіть законного права відстояти свої чесно зароблені гроші? Адже, переконавшись, що у підприємства є кошти, співробітники сміливо зможуть вимагати погашення боргів.
Складається враження, що законопроект створений для того, щоб люди з вільних і думаючих громадян, здатних разом захистити себе, перетворилися у стадо баранів або навіть рабів. Не платять зарплату – мовчи і продовжуй працювати. Не влаштовують умови роботи? Звільняйся або працюй у тих умовах, які є. Невже наші предки, що кров'ю здобули свободу для кожного українця, зробили це для того, щоб нинішні можновладці перетворили народ у безвольних і безсловесних кріпаків?
А що ви думаєте про новий законопроект? Чи такою повинна бути політика незалежної держави, яка проголосила в країні демократію?
Юлія Гутшабес